Україна 3.0

Опубликовано уперше 2012-01-28 21:08:39 на ukraine.exrus.eu

Автор: Лазаренко Анатолій Григорович

Переглядів там до 2020: 3106

Україна в глухому куті. Уже на зорі незалежності можна було б здогадатися, що без широкої громадської підтримки чесних і інтелігентних (вчорашніх дисидентів, наприклад) з виборних органів рано чи пізно видавлять розбагатілі на переведенні в готівку комсомольські ватажки і зяті партійних бонз упереміж із самими спритними з відмивачів накраденого/ бандитами/ базарними м’ясниками/ наперсточниками та подібними ним.


Ми, на жаль, понадіялися, що “вони там самі розберуться”, – вони і розібралися: рафінувалися, відфільтрувалися найбільш безпринципні і найменш обтяжені совістю і порядністю, – за рідкісними винятками, які лише підтверджують це правило.  Тепер ми змушені спостерігати “реформи”, які нагадують “жалюгідні потуги нещасного паралітика” організувати у своєму дворі Олімпійські ігри, яких він ніколине бачив, – і це у вже донезмоги розореній країні. Пора визначатися, НАРОД ми, чи бидло – і діяти відповідно… 

  Історія йде “ривками”: у 1989-1992 розпалися Варшавський Пакт і СРСР, в 2000-2004 роки, здавалося б, кучмізм спочив, але ми знову розслабилися … Нас в якійсь мірі виправдовує фаза апатії 2006-2010 років, але тепер-то вона закінчилася. А той, то обіцяв почути кожного не чує навіть голосу супердержав – і захоплено пиляє гнилий сук, на якому сидить …

Яник-овоч
Далі вже нікуди

 До неминучого варто готуватися. Навіть якщо вдасться уникнути насильства (це – перша задача, як її вирішити – давайте думати разом!), ми зобов’язані створити хоча б зачатки структур, здатних не дати новій владі знову “миздобулить”.

Наприклад, є ідея відпрацювати паралельну систему голосування через Інтернет – спочатку у вигляді додаткового екзітпола, а в перспективі – як заміну звичайній паперовій. “Одна людина – один голос” легко забезпечити використанням податкового номера, без всяких електронних підписів. Це буде і надійна система зворотного зв’язку: в будь-який час виборець зможе відкликати свій голос (а падіння довіри нижче заздалегідь визначеного порога має означати або автоматичну відозву, або нове голосування по вотуму довіри) – звідки візьмуться “тушки” при такій системі? Якщо б ми її створили в 2004му, кар’єра Ющенко закінчилася б років на три раніше. Цю ж систему можна використовувати і в якості суду присяжних, де присяжними можуть бути всі громадяни, яких цікавить будь-який судовий процес. Тут у нас є шанс зробити ривок і обігнати у розвитку демократії цілком благополучні країни, в яких старі системи теж не завжди спрацьовують. Як в якій-небудь африканській країні зараз немає сенсу закопувати в землю тисячі тонн мідних проводів для побудови звичайної телефонної мережі, а дешевше, швидше і надійніше розгорнути стільникову, так і Україна має шанс збудувати щось якісно нове на уламках  нью-совкової системи, що догниває на наших очах.

Капіталізм не спрацьовує в Україні (як і в десятках інших країн “третього світу”) через відсутність єдиної прозорої системи реєстрації та захисту власності, а також системи забезпечення виконання законів і договорів. Вони просто не потрібні “еліті”, яка використовує цей вакуум і туман для свого збагачення і розграбування того, що за Конституцією ще числиться «народною власністю». Звідси необхідність Переобліку –  він повинен допомогти, крім того, створити і зародки самоорганізації народу, зменшити розшарування, наповнити Пенсійний фонд і перетворити мертвий капітал (типу місця на ринку) в реальний.

Що ми чекаємо від мафії?
Недовго їм царювать…

Ось чому  Україні потрібне ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ – з тотальним обновленням влади, законів, та стилю життя, створенням національної ідеї та перетворенням населення в НАРОД, потрібна ЧЕСНА Україна! Народу давно пора почати самоорганізовуватися: нинішня “еліта” своєю двадцятирічної діяльністю повністю довела, що зовсім відокремилася від суспільства і зайнята переділом влади, вкраденого та недокраденного. Ми ж зобов’язані створити хоча б первинні структури, здатні висунути нове покоління політиків і найголовніше – не дати згодом (після Януковича та без Януковича) новій владі “миздобулити” на манер ющенка. Від нас залежить – еволюція попереду, чи чергова революція, проллється кров чи ні. Чи зможе пресічний українець вбити в собі Януковича як “українську мрію” (“щоб у мене все було, і щоб за це мені нічого не було” :)?.. Приходь і клич друзів, без вас все може догнивати далі… Ми не бидло, ми не раби! – чи ні?!

Leave a Reply